- обв'язка
- —————————————————————————————о́бв'я́зкаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обв'язка — и, ж. 1) рідко. Дія за знач. обв язувати. 2) Те, чим обв язують, обмотують що небудь. 3) спец. Пристрій, за допомогою якого з єднують або закріплюють частини чого небудь … Український тлумачний словник
пов'язка — и, ж. 1) Вузький шматок тканини, яким обв язують що небудь (голову, руку і т. ін.). || Смужка тканини на рукаві як знак чого небудь. || Шматок тканини, бинта і т. ін., що підтримує хвору частину тіла в потрібному положенні або закріплює на ній… … Український тлумачний словник
обвязка — обв язка, и, род. п. мн. ч. зок … Русский орфографический словарь
опаска — I и, ж., діал. Побоювання, острах. II и, ж. 1) заст. Бандероль. 2) діал. Смужка паперу, тканини, якою перев язують або обклеюють що небудь; обв язка, обклейка … Український тлумачний словник
талес — а, ч., рел. Пов язка із зображенням Тори – один із предметів іудейського культу, що ним обв язують голову під час богослужінь у синагозі … Український тлумачний словник